- знання
- —————————————————————————————знання́іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
знання
Смотреть что такое "знання" в других словарях:
знання — я/, с. 1) Обізнаність у чому небудь, наявність відомостей про кого , що небудь. 2) тільки мн. Сукупність відомостей з якої небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження і т. ін. 3) Пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому. ||… … Український тлумачний словник
знання — [знан :а/] н :а/, р. мн. знан … Орфоепічний словник української мови
передізнання — я, с. Повторне дізнання підозрюваного, обвинуваченого … Український тлумачний словник
самопізнання — я, с. Пізнання людиною, суспільством себе, своєї внутрішньої суті … Український тлумачний словник
світопізнання — я, с. Пізнання довколишнього світу, світобудови, Всесвіту … Український тлумачний словник
дізнання — я, с., юр. Попереднє адміністративне розслідування чого небудь. •• О/рган дізна/ння відділ міліції, суду чи прокуратури, що виконує функції з розслідування адміністративних або кримінальних злочинів … Український тлумачний словник
зізнання — я, с. 1) Дія за знач. зізнаватися, зізнатися 1). 2) юр. Повідомлення якихось даних, свідчення про кого , що небудь під час допитів або на суді, викладене усно чи письмово … Український тлумачний словник
невпізнання — я, с. Стан, ситуація, коли хтось кого , що небудь не впізнає … Український тлумачний словник
непізнання — я, с. Те саме, що невпізнанність … Український тлумачний словник
пізнання — я, с. 1) Дія за знач. пізнати. || заст. Знайомство, зв язок з ким небудь. 2) Відображення в свідомості людини явищ реальної дійсності, їхньої сутності … Український тлумачний словник
